- харкати
- харкам, -каш, Пт.Харкати; випльовувати мокротиння.
-Сухотникы харкают часто кырвом.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
харкати
Смотреть что такое "харкати" в других словарях:
харкати — аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням … Український тлумачний словник
харкати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вихаркувати — ую, уєш, недок., ви/харкати, аю, аєш, док., перех. Харкаючи, видаляти мокроту або що небудь інше з горла … Український тлумачний словник
захаркати — аю, аєш, док., розм. 1) неперех. Почати харкати. 2) перех. Забруднити, заплювати харкотинням … Український тлумачний словник
харкання — я, с., розм. Дія за знач. харкати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
харкнути — ну, неш, док., розм. Однокр. до харкати … Український тлумачний словник
харкотіти — очу/, оти/ш, недок. 1) розм. Підсил. до харкати. 2) діал. Хрипіти … Український тлумачний словник
хрякати — аю, аєш, недок., діал. 1) Харкати. 2) Хрюкати … Український тлумачний словник
плювати — I (викидати з рота слину, мокротиння тощо), випльовувати, виплюнути, спльовувати, сплюнути, плюхати; плюватися (також на когось, один на одного); чви[і]ркати, цвіркати, циркати (крізь зуби); харкати, харкотіти (кашляючи, прочищати горло) II ▶ див … Словник синонімів української мови
вихаркати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
